Теплоенергiя Електроенергiя
Новини
07 листопада 2016

Щодо нарахувань за опалення в разі відсутності будинкового лічильника

Image_ua_bigs
КИЇВЕНЕРГО інформує мешканців столиці про алгоритм розрахунку вартості опалення для будинків, де ще не встановлено будинкові теплолічильники.

Згідно з Постановою Кабінету міністрів України № 1037, затвердженою 19 грудня 2015 року, мешканці будинків, де немає приладів обліку тепла, сплачуватимуть за послуги з централізованого опалення (ЦО) за нормативом з урахуванням температури зовнішнього повітря та кількості діб надання послуги.

Цього року опалювальний сезон у житловому фонді столиці розпочався 12 жовтня. Підключення до централізованого опалення тривало протягом 11 днів. Відповідно, розрахунок вартості наданої послуги базується на кількості днів та температурі зовнішнього повітря у ці дні. За інформацією Українського гідрометеорологічного центру середньозважений показник температури зовнішнього повітря за той період, протягом якого надавалась послуга ЦО у жовтні, становить близько +3,6 °С. В той же час зафіксований Укргідрометцентром показник середньодобової температури за весь жовтень був вищим і становив +6,5 °С, проте він все одно нижчий, ніж передбачений тарифом, а саме +8,1  °С.

Теплопостачальні компанії Києва разом з міською владою прийняли соціально виважене та відповідальне рішення для будинків без лічильників — у розрахунку вартості опалення використовувати середній температурний показник усього місяця жовтня (+6,5 °С), а не лише показник за фактичний період надання послуги, коли середньодобова температура становила +3,6 °С.

Це рішення дасть змогу зменшити фінансове навантаження на споживачів в умовах зростання тарифів на тепло, а також максимально наблизити вартість опалення в будинках без лічильників до будинків з обліком тепла.

Нагадаємо, до того, як набрала чинності вищезгадана Постанова №1037, в разі відсутності будинкових теплолічильників кияни розраховувалися за ЦО відповідно до Постанови НКРЕКП від 31.03.2015 № 1171, де бралася до уваги лише площа помешкання у кв. м без урахування температури повітря. Але після прийняття Постанови № 1037 КИЇВЕНЕРГО для нарахувань за ЦО почало враховувати температурний коефіцієнт. Так, наприклад, за 3 зимові місяці минулого опалювального періоду кияни заощадили майже 42,4 млн грн у зв’язку з більш теплою температурою навколишнього середовища, ніж було закладено до тарифу

Водночас компанія КИЇВЕНЕРГО звертається до киян з проханням про відповідальність та дисципліну у розрахунках за спожиту електроенергію, опалення та гарячу воду. Стрімке зростання заборгованості — це пряма загроза стабільності енергозабезпечення столиці, адже від своєчасних розрахунків за спожиті послуги залежать розрахунки з НАК «Нафтогаз» за газ, використаний для їх виробництва.

 

Приклад застосування температурного коефіцієнта (згідно з Постановою КМУ № 1037 від 19.12.2015) для будинків, які не обладані приладами обліку теплової енергії

Приклад відображення температурного коефіцієнту на квитанції з опалення за жовтень 2016


* Для розрахунку коефіцієнта використовується фактична середньомісячна температура зовнішнього повітря за жовтень 2016 р. та фактична кількість днів, коли опалення подавалося до будинку в жовтні 2016 р. Для різних будинків цей коефіцієнт може відрізнятися, оскільки кількість днів, коли подавалося опалення, може бути різною.

** Від суми, що зазначена у графі «Нараховано», віднімаються (або додаються у разі донарахування) суми, що зазначені у графах «Перерахунок» та «Пільга». Таким чином формується сума до сплати.
 

Довідка для визначення нарахування вартості послуги з ЦО залежно від температури зовнішнього повітря за жовтень 2016 та кількості днів надання послуги (згідно з Постановою КМУ від 30.10.2015 № 1037)